рецидив
рециди́в
-у, ч.
1》 мед. Повернення або повторення хвороби в типовій формі зразу після одужання або в період одужання.
2》 Повторний вияв чого-небудь.
3》 юр. Повторне (чи неодноразове) вчинення злочину.
Пенітенціарний рецидив — повторне скоєння будь-якого злочину особами, що відбувають чи відбули покарання у вигляді позбавлення волі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови