ридикюльчик

ридикю́льчик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. ридикюльчик — -а, ч. Зменш. до ридикюль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ридикюльчик — РИДИКЮ́ЛЬЧИК, а, ч., заст. Зменш. до ридикю́ль. Марків солом'яний бриль і навіть Мотин жовтий ридикюльчик були доверху повні грибів (В. Козаченко); Ольга Петрівна нервово відкрила замшевий ридикюльчик (М. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
3. ридикюльчик — РИДИКЮ́ЛЬЧИК, а, ч., заст. Зменш. до ридикю́ль. Марків солом’яний бриль і навіть Мотин жовтий ридикюльчик були доверху повні грибів (Коз., Сальвія, 1959, 39); Ольга Петрівна нервово відкрила замшевий ридикюльчик (М. Ол., Леся, 1960, 152).  Словник української мови в 11 томах