Орфографічний словник української мови

рипання

ри́пання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рипання — -я, с. Дія за знач. рипати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рипання — РИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́пати, ри́патися 1 і звуки, утворювані цією дією. Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Ірина Вільде); Скрип і рипання збільшувалися...  Словник української мови у 20 томах
  3. рипання — РИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́пати і звуки, утворювані цією дією. Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах