рипання

РИ́ПАННЯ, я, с.

Дія за знач. ри́пати, ри́патися 1 і звуки, утворювані цією дією.

Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Ірина Вільде);

Скрип і рипання збільшувалися, змішувалися з короткими людськими репліками, віддавалися глухим гулом початку робочого дня (Г. Епік).

Значення в інших словниках

1. рипання — ри́пання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. рипання — -я, с. Дія за знач. рипати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рипання — РИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́пати і звуки, утворювані цією дією. Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах