Орфографічний словник української мови

ритон

рито́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ритон — -а, ч. Стародавня посудина для пиття (найчастіше для вина) у вигляді рога, іноді з невеликим отвором у нижній вузькій частині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ритон — РИТО́Н, а, ч. Посудина для пиття у вигляді рога тварини.  Словник української мови у 20 томах