ритон

РИТО́Н, а, ч.

Посудина для пиття у вигляді рога тварини.

Значення в інших словниках

1. ритон — рито́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ритон — -а, ч. Стародавня посудина для пиття (найчастіше для вина) у вигляді рога, іноді з невеликим отвором у нижній вузькій частині.  Великий тлумачний словник сучасної мови