Значення в інших словниках
-
розбалуваний —
РОЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розба́лувати. 2. у знач. прикм. Який розбалувався, став неслухняним, вередливим. – Болеслава не люблю. – Хакон мав голос розкапризованого, розбалуваного парубчака (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
розбалуваний —
РОЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розба́лувати. 2. у знач. прикм. Який розбалувався, став неслухняним, вередливим. — Болеслава не люблю. — Хакон мав голос розкапризованого, розбалуваного парубчака (Загреб., Диво, 1968, 387).
Словник української мови в 11 томах