розбещений
розбе́щений 1
дієприкметник
від: розбе́стити
розбе́щений 2
прикметник
морально зіпсований; недисциплінований
Орфографічний словник української мовирозбе́щений 1
дієприкметник
від: розбе́стити
розбе́щений 2
прикметник
морально зіпсований; недисциплінований
Орфографічний словник української мови