розбирач

розбира́ч

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. розбирач — -а, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розбирач — РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. розбирач — РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (Наука..  Словник української мови в 11 томах