1. Орфографічний словник української мови

розбирач

розбира́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбирач — -а, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбирач — РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розбирач — РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (Наука.. Словник української мови в 11 томах