розбирач
розбира́ч
-а, ч., спец.
Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбирач — розбира́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розбирач — РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- розбирач — РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (Наука.. Словник української мови в 11 томах