розгвинченість

розгви́нченість

іменник жіночого роду

розм.

Значення в інших словниках

1. розгвинченість — -ності, ж., розм. Властивість за знач. розгвинчений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Зціпивши зуби, він [Городовський] кричав сам собі, що у відповідь на цю дику розгвинченість мусить затримати Тоню до ранку, а передусім заборонити їй одягатись.  Словник української мови у 20 томах
3. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2.  Словник української мови в 11 томах