Великий тлумачний словник сучасної мови

розгвинченість

розгви́нченість

-ності, ж., розм.

Властивість за знач. розгвинчений 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розгвинченість — розгви́нченість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2. Зціпивши зуби, він [Городовський] кричав сам собі, що у відповідь на цю дику розгвинченість мусить затримати Тоню до ранку, а передусім заборонити їй одягатись.  Словник української мови у 20 томах
  3. розгвинченість — РОЗГВИ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. розгви́нчений 2.  Словник української мови в 11 томах