Значення в інших словниках
-
розжалоблений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розжалобити. 2》 у знач. прикм. Який перейнявся жалощами; розчулений. || Сповнений жалощами. || Який виражає жалощі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розжалоблений —
РОЗЖА́ЛОБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розжа́лобити. Він, розжалоблений тою любов'ю і майже засоромлений, цілував вдячно руку (О. Кобилянська). 2. у знач. прикм. Який перейнявся жалощами; розчулений. У словах його чути було докір розжалобленої дитини (В.
Словник української мови у 20 томах
-
розжалоблений —
РОЗЧУ́ЛЕНИЙ (приємно схвильований), РОЗЖАЛО́БЛЕНИЙ, РОЗНІ́ЖЕНИЙ. Дідусь схопив руку старшого лейтенанта, гаряче тиснув її... Розчулений офіцер не знав, що сказати (Ю. Збанацький); Він обняв її, мов мати обіймає розжалоблену дитину (Юліан Опільський). — Пор. звору́шений.
Словник синонімів української мови
-
розжалоблений —
РОЗЖА́ЛОБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́лобити. Він, розжалоблений тою любов’ю і майже засоромлений, цілував вдячно руку (Коб., І, 1956, 257). 2. у знач. прикм. Який перейнявся жалощами; розчулений.
Словник української мови в 11 томах