Орфографічний словник української мови

розкопаний

розко́паний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкопати. || розкопано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Т. Шевченко); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкопаний — Розко́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Шевч., І, 1963, 222); В кишені він намацує м’яку шовкову хустку.  Словник української мови в 11 томах