розкопаний

Розко́паний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розкопаний — розко́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкопати. || розкопано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Т. Шевченко); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку.  Словник української мови у 20 томах
4. розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Шевч., І, 1963, 222); В кишені він намацує м’яку шовкову хустку.  Словник української мови в 11 томах