розоряти —
СПУСТОШУВАТИ; пускати з торбами; п. ф. РОЗОРЯТИСЯ, банкрутувати, прогоряти; дк. РОЗОРИТИ, ожебрачити; п. ф. РОЗОРИТИСЯ, звестися нінащо, зійти на пси.
Словник синонімів Караванського
розоряти —
-яю, -яєш і рідко розорювати, -юю, -юєш, недок., розорити, -зорю, -зориш, док., перех. 1》 Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. 2》 Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розоряти —
РОЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИ́ТИ, зорю́, зо́риш, док., кого, що. 1. що. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи, шанці...
Словник української мови у 20 томах
розоряти —
РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ...
Словник синонімів української мови
розоряти —
РОЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИ́ТИ, зорю́, зо́риш, док., перех. 1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни.
Словник української мови в 11 томах
розоряти —
Розоряти, -ряю, -єш сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка