розоряти
Розоряти, -ряю, -єш
сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Словник української мови ГрінченкаРозоряти, -ряю, -єш
сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка