розпанаханий — Орфографічний словник української мови

розпанаханий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпанахати. || розпанахано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розпана́хати. Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка (Панас Мирний); // розпана́хано, безос. пред. Коліно новеньких штаненят розпанахано аж до низу (С. Васильченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
розпанаханий — Розпана́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпана́хати. Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло (Вас., І, 1959, 198); Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (Мик. Словник української мови в 11 томах