Великий тлумачний словник сучасної мови

розпанаханий

розпана́ханий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпанахати.

|| розпанахано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпанаханий — розпана́ханий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розпана́хати. Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка (Панас Мирний); // розпана́хано, безос. пред. Коліно новеньких штаненят розпанахано аж до низу (С. Васильченко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпанаханий — Розпана́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпана́хати. Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло (Вас., І, 1959, 198); Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (Мик.  Словник української мови в 11 томах