розпанаханий

РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розпана́хати.

Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка (Панас Мирний);

// розпана́хано, безос. пред.

Коліно новеньких штаненят розпанахано аж до низу (С. Васильченко);

// у знач. прикм.

Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (І. Микитенко);

Твердохліб присів на лаві і через розпанахане вікно глянув у сад (І. Цюпа);

Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло.

Значення в інших словниках

1. розпанаханий — розпана́ханий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпанаханий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпанахати. || розпанахано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпанаханий — Розпана́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розпанаханий — РОЗПАНА́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розпана́хати. Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло (Вас., І, 1959, 198); Упнувшись коліньми у вогку, затоптану землю, штовхав казан розпанаханим плечем Альоша (Мик.  Словник української мови в 11 томах