Значення в інших словниках
-
розпач —
Розпука, безнадія, відчай, безнадійність.
Словник синонімів Караванського
-
розпач —
див. сум
Словник синонімів Вусика
-
розпач —
[розпач і роспач] -чу, ор. -чеим, м. (ў) -ч'і, р. мн. -ч'іў
Орфоепічний словник української мови
-
розпач —
-у, ч. Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай. Впадати в розпач — піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності. З розпачу — будучи охопленим почуттям сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпач —
РО́ЗПАЧ, у, ч. Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай. Жіночі уста шепочуть благання; очі піднесені догори..; але в жадних не світиться ні жах, ні розпач (М.
Словник української мови у 20 томах
-
розпач —
ро́зпач : ◊ ґранатовий розпач → ґранатовий
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
розпач —
БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ зах.
Словник синонімів української мови
-
розпач —
Ро́зпач, -чу, -чеві, -чем, в -чі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розпач —
РО́ЗПАЧ, у, ч. Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай. Жіночі уста шепочуть благання; очі піднесені догори..; але в жадних не світиться ні жах, ні розпач (Стар., Облога..
Словник української мови в 11 томах