Значення в інших словниках
-
розпашілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпашіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпашілий —
РОЗПАШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпаші́ти. Біля колодязя цілий гурт розчервонілих, розпашілих після бою повстанців (О. Гончар); // у знач. прикм. Тимко зодягнувся і вийшов з хати. В розпашіле обличчя дихнуло морозом (Григорій Тютюнник); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
розпашілий —
РОЗПАШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпаші́ти. Біля колодязя цілий гурт розчервонілих, розпашілих після бою повстанців (Гончар, II, 1959, 25); // У знач. прикм. Тимко зодягнувся і вийшов з хати. В розпашіле обличчя дихнуло морозом (Тют.
Словник української мови в 11 томах