Значення в інших словниках
-
розпутаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати. || розпутано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпутаний —
РОЗПУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпу́тати; // у знач. прикм. Розпутані коні втікали Від Одера аж до Дністра (П. Воронько).
Словник української мови у 20 томах
-
розпутаний —
РОЗПУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпу́тати; // У знач. прикм. Розпутані коні втікали Від Одера аж до Дністра (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 69).
Словник української мови в 11 томах