розпучно

розпу́чно

прислівник

розпачливо

незмінювана словникова одиниця

діал.

Значення в інших словниках

1. розпучно — діал. Присл. до розлучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розпучно — РОЗПУ́ЧНО. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
3. розпучно — РОЗПУ́ЧНО, діал. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (Граб., І, 1959, 376).  Словник української мови в 11 томах