Великий тлумачний словник сучасної мови

розпучно

розпу́чно

діал.

Присл. до розлучний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпучно — розпу́чно прислівник розпачливо незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розпучно — РОЗПУ́ЧНО. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпучно — РОЗПУ́ЧНО, діал. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (Граб., І, 1959, 376).  Словник української мови в 11 томах