Орфографічний словник української мови

розпізнаний

розпі́знаний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпізнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпізнати. || розпізнано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпізнаний — РОЗПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпізна́ти. Він часто поривається до них [дівчат], але близько не наважується підійти, і не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще не розпізнана ним дівоча душа була святою для Романа (М. Стельмах); // у знач. прикм. Розпізнані ознаки чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпізнаний — РОЗПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпізна́ти. Він часто поривається до них [дівчат], але близько не наважується підійти, і не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще не розпізнана ним дівоча душа була святою для Романа (Стельмах, Хліб.., 1959, 268).  Словник української мови в 11 томах