розпізнаний
розпі́знаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розпізнати.
|| розпізнано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозпі́знаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розпізнати.
|| розпізнано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови