розрівняний — Орфографічний словник української мови

розрівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрівняти. || розрівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розрівня́ти. Всюди в пісках по вчорашніх кучугурах, розрівняних бульдозерами, стоять ряд за рядом захисні кулі проти вітру – очеретяні мури (О. Гончар); // у знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (П. Словник української мови у 20 томах
розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти; // У знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44). Словник української мови в 11 томах