розрівняний
РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти;
// У знач. прикм.
На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти;
// У знач. прикм.
На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44).
Словник української мови (СУМ-11)