розрівняний

розрі́вняний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розрівняти.

|| розрівняно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розрівняний — розрі́вняний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розрівня́ти. Всюди в пісках по вчорашніх кучугурах, розрівняних бульдозерами, стоять ряд за рядом захисні кулі проти вітру – очеретяні мури (О. Гончар); // у знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (П.  Словник української мови у 20 томах
3. розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти; // У знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44).  Словник української мови в 11 томах