розрівняний
РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розрівня́ти.
Всюди в пісках по вчорашніх кучугурах, розрівняних бульдозерами, стоять ряд за рядом захисні кулі проти вітру – очеретяні мури (О. Гончар);
// у знач. прикм.
На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (П. Тичина);
// розрівняно, безос. пред.
Механізатори та гектарниці освоюють ще одну арену пісків, на стогектарнім клину за кілька днів кучугури позачісувано, як ножами, розрівняно, розплановано (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)