розсудно —
діал. Присл. до розсудний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсудно —
РОЗСУ́ДНО, діал. Присл. до розсу́дний. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела (І. Франко); Ніколи не можна було її піймати на гарячім учинку. Виступала проти всіх так поважно й чемно, говорила так розсудно й чесно, що ніхто не важився прямо її зачепити (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
розсудно —
РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал.
Словник синонімів української мови
розсудно —
РОЗСУ́ДНО, діал. Присл. до розсу́дний. Звільна, стихати, о пані, І розсудно річ вела (Фр., XI, 1952, 10).
Словник української мови в 11 томах