розтикати —
I розт`икатидив. розтикати. II розтик`ати-аю, -аєш, недок., розтикати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Встромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця. || перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що-небудь у великій кількості по різних місцях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розтикати —
РОЗТИ́КАТИ див. розтика́ти. РОЗТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗТИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Устромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця. Розтикати палиці в землю; // перен.
Словник української мови у 20 томах
розтикати —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розтикати —
РОЗТИ́КАТИ див. розтика́ти. РОЗТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Стромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця; // перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що-небудь у великій кількості по різних місцях.
Словник української мови в 11 томах