розтоплений — Орфографічний словник української мови

розтоплений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтопити I. || розтоплено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтопити II. || розтоплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
розтоплений — РОЗТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розтопи́ти¹. Вечірнє сонце скувало срібну підставку для одиноких скель в морі, легких й прозорих, наче розтоплених в спеці (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
розтоплений — Розто́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розтоплений — РОЗТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопи́ти¹. РОЗТО́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопи́ти². Розтоплені сонцем, танули сніги (Цюпа, Грози.. Словник української мови в 11 томах