Великий тлумачний словник сучасної мови

розтоплений

розто́плений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтопити I.

|| розтоплено, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтопити II.

|| розтоплено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтоплений — розто́плений 1 дієприкметник розпалений розто́плений 2 дієприкметник перетворений на рідину  Орфографічний словник української мови
  2. розтоплений — РОЗТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розтопи́ти¹. Вечірнє сонце скувало срібну підставку для одиноких скель в морі, легких й прозорих, наче розтоплених в спеці (М. Коцюбинський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтоплений — Розто́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтоплений — РОЗТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопи́ти¹. РОЗТО́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопи́ти². Розтоплені сонцем, танули сніги (Цюпа, Грози..  Словник української мови в 11 томах