Значення в інших словниках
-
розчарований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчарувати. 2》 у знач. прикм. Який перебуває в стані розчарування. || Який виражає розчарування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розчарований —
РОЗЧАРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розчарува́ти. – Зрозумів я, що праця одна дає розчарованій життям людині вдоволення (О. Кобилянська); Василько був розчарований, що в хатині нема вуйка Андрія (А.
Словник української мови у 20 томах
-
розчарований —
РОЗЧАРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчарува́ти. — Зрозумів я, що праця одна дає розчарованій життям людині вдоволення (Коб., III, 1956, 179); Василько був розчарований, що в хатині нема вуйка Андрія (Турч., Зорі.., 1950, 187). 2. у знач.
Словник української мови в 11 томах