Значення в інших словниках
-
розчинення —
I -я, с. Дія за знач. розчинити, розчиняти I. II -я, с. Дія за знач. розчинити, розчиняти II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розчинення —
РОЗЧИ́НЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. розчини́ти¹, розчиня́ти¹. Розчинення дверей. РОЗЧИ́НЕННЯ², я, с. Дія за знач. розчини́ти², розчиня́ти². Якщо після внесення добрив випадає сніг, то це сприяє ще кращому їх розчиненню (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
розчинення —
1. змішування (фізич. процес) твердої або рідкої речовини чи газу з розчинником, внаслідок чого утворюється розчин, напр., розчин солі або цукру в воді; розчинену речовину можна виділити, напр., випаровуванням розчинника; 2. перехід хіміч.
Універсальний словник-енциклопедія
-
розчинення —
РОЗЧИ́НЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. розчини́ти, розчиня́ти¹. РОЗЧИ́НЕННЯ², я, с. Дія за знач. розчини́ти, розчиня́ти². Якщо після внесення добрив випадає сніг, то це сприяє ще кращому їх розчиненню (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах