розчинення
1. змішування (фізич. процес) твердої або рідкої речовини чи газу з розчинником, внаслідок чого утворюється розчин, напр., розчин солі або цукру в воді; розчинену речовину можна виділити, напр., випаровуванням розчинника; 2. перехід хіміч. речовини у розчин внаслідок хіміч. реакції, напр., р. металів у царській горілці, розчинах кислот, напр., р. цинку в сірчаній кислоті: Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2.
Універсальний словник-енциклопедія