Орфографічний словник української мови

розібраний

розі́браний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розібраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розібрати. || розібрано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (М. Коцюбинський); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Ірина Вільде); // розі́брано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (Коцюб., II, 1955, 331); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Вільде, Сестри.., 1958, 122); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах