розібраний

розі́браний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розібрати.

|| розібрано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розібраний — розі́браний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (М. Коцюбинський); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Ірина Вільде); // розі́брано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. розібраний — РОЗІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розібра́ти. Стекла маржинка [худоба] назад в долини, розібрана хазяями (Коцюб., II, 1955, 331); Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана (Вільде, Сестри.., 1958, 122); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах