Значення в інших словниках
-
рококо —
невідм., с. 1》 Архітектурний і декоративний стиль 18 ст., який виник у Франції; відзначався вишуканою складністю форм і вигадливим орнаментом. 2》 Стиль європейської музики, якому властиві камерність та мініатюрність форми, багатство мелізматики та ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рококо —
(фр. rococo — шматки каміння) — стиль європейського мистецтва, який в музиці знайшов відображення у творах французьких клавесиністів (Л.Дакен, Ф.Куперен, Ж.Рамо та ін.
Словник-довідник музичних термінів
-
рококо —
РОКОКО́, невідм., с. Архітектурний і декоративний стиль XVIII ст., який виник у Франції і відзначається вишуканою складністю форм і вигадливим орнаментом.
Словник української мови у 20 томах
-
рококо —
рококо́ (франц. rococo) стилістичний напрям у західноєвропейському мистецтві 18 ст., пов’язаний з придворно-аристократичною культурою. Виник у Франції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
рококо —
Стиль в європ. мистецтві бл. 1720-80, часто вважається останньою фазою бароко; гол. риси: зв'язок із придворною культурою, сентименталістичні тенденції, ідилічність, легкість і вигадливість форми, екзотичні мотиви...
Універсальний словник-енциклопедія
-
рококо —
Рококо́ (стиль), не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рококо —
РОКОКО́, невідм., с. Архітектурний і декоративний стиль XVIII ст., який виник у Франції і відзначається вишуканою складністю форм і вигадливим орнаментом.
Словник української мови в 11 томах