Орфографічний словник української мови

ротор

ро́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ротор — -а, ч. 1》 спец.Обертова частина машин, за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. 2》 Гвинт вертольота. 3》 мат. Вектор, який характеризує обертовий рух у даній точці векторного поля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ротор — РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.  Словник української мови у 20 томах
  3. ротор — ро́тор (від лат. roto – обертаюсь) обертова частина машин (на відміну від нерухомої частини – статора), напр. у генераторах електричного струму, електродвигунах, турбінах, вітродвигунах тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ротор — Обертова частина машини, напр., електродвигуна.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ротор — РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.  Словник української мови в 11 томах