ротор
РО́ТОР, а, ч., спец.
Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.
Ротор – обертова частина турбіни з насадженими на неї дисками (від латинського слова ротаре – обертати) (з навч. літ.);
Під тиском пари обертається ротор, який приводить у рух генератор електричного струму (з наук.-попул. літ.);
У турбогенераторі ротор – найбільш відповідальна і складна частина (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)