ротор —
ро́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ротор —
-а, ч. 1》 спец.Обертова частина машин, за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. 2》 Гвинт вертольота. 3》 мат. Вектор, який характеризує обертовий рух у даній точці векторного поля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ротор —
РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.
Словник української мови у 20 томах
ротор —
ро́тор (від лат. roto – обертаюсь) обертова частина машин (на відміну від нерухомої частини – статора), напр. у генераторах електричного струму, електродвигунах, турбінах, вітродвигунах тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
ротор —
РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.
Словник української мови в 11 томах