ротор

РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.

Під тиском пари обертається ротор, який приводить у рух генератор електричного струму (Знання.., 9, 1965, 2);

У турбогенераторі ротор — найбільш відповідальна і складна частина (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 164);

О рух ротора, ти засвітив у небі Рад нових огнів чудесні хори… (Сос., Поезії, 1950, 111).

Значення в інших словниках

1. ротор — ро́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ротор — -а, ч. 1》 спец.Обертова частина машин, за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. 2》 Гвинт вертольота. 3》 мат. Вектор, який характеризує обертовий рух у даній точці векторного поля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ротор — РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.  Словник української мови у 20 томах
4. ротор — ро́тор (від лат. roto – обертаюсь) обертова частина машин (на відміну від нерухомої частини – статора), напр. у генераторах електричного струму, електродвигунах, турбінах, вітродвигунах тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ротор — Обертова частина машини, напр., електродвигуна.  Універсальний словник-енциклопедія