Орфографічний словник української мови

рукавець

рукаве́ць

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рукавець — -вця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до рукав. 2》 заст. Торбинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рукавець — РУКАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до рука́в. Наділа [Дарка] Юзине убрання, насилу насунувши вузенькі рукавця блузки поверх широких рукавів (Леся Українка); Рукавці річки вузенькі, як протоптані в осоці тінисті стежки (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. рукавець — РУКАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до рука́в. Наділа [Дарка] Юзине убрання, насилу насунувши вузенькі рукавця блузки поверх широких рукавів (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  4. рукавець — Рукав, -ва м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Шевч. 461. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Ном. № 625.  Словник української мови Грінченка