руна —
див. зелень; сходи
Словник синонімів Вусика
руна —
I див. руни I. II див. руни II. III рун, мн. (одн. руно, -а, с.). Молоді, густі сходи посівів; вруна. || Густа, буйна зелень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
руна —
РУ́НА¹ див. ру́ни¹. РУ́НА² див. ру́ни². РУ́НА³, рун, мн. (одн. ру́но, а, с.). Молоді, густі сходи посівів; вруна. – Сей рік зарідливий буде.
Словник української мови у 20 томах
руна —
I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин).
Словник синонімів української мови
руна —
РУ́НА¹ див. ру́ни¹. РУ́НА² див. ру́ни². РУ́НА³, рун, мн. (одн. ру́но, а, с.). Молоді, густі сходи посівів; вруна. — Сей рік зарідливий буде.
Словник української мови в 11 томах
руна —
Руна, -ни ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.
Словник української мови Грінченка