руна
ру́на
I див. руни I.
II див. руни II.
III рун, мн. (одн. руно, -а, с.).
Молоді, густі сходи посівів; вруна.
|| Густа, буйна зелень.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиру́на
I див. руни I.
II див. руни II.
III рун, мн. (одн. руно, -а, с.).
Молоді, густі сходи посівів; вруна.
|| Густа, буйна зелень.
Великий тлумачний словник сучасної української мови