Орфографічний словник української мови

рухівець

ру́хівець

іменник чоловічого роду, істота

від: Рух

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рухівець — -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рухівець — РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці.  Словник української мови у 20 томах